Это копия моих постов с Фейсбука, объединённых темой первых шагов в Канаде. Напоминаю, что текст на двух языках - украинском и русском (см. ниже).
Доброго дня.
Сьогодні спробуємо обговорити деякі моменти інтерв'ю для отримання роботи. Чесно кажучи, мені здається, що спочатку було б природнішим поговорити про резюме, але більшість народу проголосували саме за Job Interview. Тож це і стане нашою темою.
Job Interview – частина перша.
Кожна фірма дотримується власного протоколу проведення інтерв'ю, проте, я думаю, що усi інтерв'ю можна розділити на двi великі групи- технічні (професійні) і поведінкові (психологічні). Хоча допускається і змішаний тип. На змішаних інтерв'ю сидітиме, як мінімум, дві людини: одна спеціаліст з вашого профілю, а друга - представник HR, який і ставитиме поведінкові (вони ж психологічні чи ситуаційні) питання.
Напевно, перш ніж розпочинати обговорення, я маю попередити, що цiй пост навряд чи стане в нагоді молодим, енергійним, просунутим, особливо, якщо вони мають досвід роботи в Європейських країнах. Думаю, що основні принципи Job Interview (я далі просто писатиму «Інтерв'ю», гаразд?) у всіх країнах приблизно однакові. Хоча, хто знає, ось тут народ фотографії до резюме прикріплює ... Боюся, що у відділі кадрів, отримавши таке резюме, мабудь що, непритомніють. Це ж категорично проти правил! Може, і з простим інтерв'ю все не так просто?
Другий випадок, коли не варто напружуватись читанням цього посту, це коли вас за ручку приводять на вже готове робоче місце. Ну, мало чи шо, раптом у вас дядько - власник фірми і йому просто в крайпотрібний робiтник на менеджерську позицію. Причому бажано без знання англійської.
Решта, я сподіваюся, знайдуть тут щось для себе корисне.
Ваша підготовка до інтерв'ю розпочнеться з телефонного дзвінка або електронного листа, у якому вас запросять на інтерв'ю. Емаил- оптимальний варіант, то му що відразу становится зрозуміло коли, куди і до кого треба йти. А ось з телефонним дзвінком дещо складніше... Можливо, ви вже кілька тижнів розсилаєте свої резюме в різні контори. Перша порада – заведіть блокнот або екселівську таблицю та записуйте – коли, куди і на яку позицію ви подавалися. Якщо з кимось розмовляли особисто або по телефону – обов'язково записуйте імена. А то варіант «Мені тут дівчина одна сказала ... ну, блондинка така ...» звучить, м'яко кажучи, не професійно.
Зберігайте опис позицій, на які подавалися. Оголошення з'являються і зникають, а потім піди згадай, що саме вони там писали.
Чому я говорю не про позицiю а про пропозиції ( у множині)? Тому що, вам повинно дуже пощастити, щоб ви подали одне резюме і воно відразу «спрацювало». Це не неможливо, я знаю людей, які саме так і знайшли роботу. Але це скоріше виняток із правила. Правило ж звучить приблизно так: «Лише одне із 20 резюме приводить до інтерв'ю. Тільки одне інтерв'ю із п'яти приводить до отримання роботи». Цього правила ви ніде не знайдете, бо я його сама вигадала, але цю статистику мені назвали канадські друзі.
Звичайно, зараз дещо інша ситуація (ви це частенько чутимете у вигляді фрази «Такого ще не було»). Такого ще не було, щоб стільки людей одразу приїхало з України. Такого ще не було, щоб українська ком'юніті так дружно допомагала новоприбулим. Такого ще не було, щоб комусь оплачували переліт, проживання та харчування. Такого ще не було, щоб відкривали позиції спеціально для новоприбулих і багато чого - іншого. Можливо й було, але не на нашій пам'яті. Тобто, зрозумIйте, що ви всі у дещо привілейованому становищі, щодо тих, хто прибув раніше. І ви зіткнетеся і з негативним моментом. Дехто - хто відмовить вам у допомозі, просто тому, що: «Нам так ніхто не допомагав. Чому ми повинні?». Будь ласка, не ображайтесь, а просто намагайтеся зрозуміти цих людей і бережіть свої нерви. У нас тут не завжди медом намазано.
Якщо вам допомогли знайти роботу - я за вас рада. Якщо не допомогли – пробиваємось самі!
Отже, вам зателефонували. Ви не заплуталися у своїх записах та розібралися про яку кампанiю i яку позицію з вами балакають . Ви запитали (і записали) ім'я того, хто дзвонив. Ви уточнили де, куди, коли . Ви подякували (якщо був електронний лист, то відправили ввічливе підтвердження, що будете раді зустрічі, яка відбудеться (дата інтерв'ю)).
Зазвичай, для підготовки у вас буде кілька днів. Іноді - цілий тиждень, але, швидше за все, дні три-чотири. Не бійтеся, ніхто не скаже "Приходьте завтра". Теоретично, таке можливо, якщо роботодавець просто вирішив з вами познайомиться, тому що вже фактично вирішив, що вас бере і інтерв'ю — чиста умовність. Незалежно від того, скільки часу у вас, ще до інтерв'ю вам необхідно вирішити кілька питань. Перше - з'ясуйте як і куди вам треба буде доїхати. Зважайте на той факт, що на інтерв'ю прийнято приходити за 15 хв до призначеного часу. Якщо є машина – можете навіть проїхатися ввечері, подивитися на будинок, пошукати паркування. Запамьятайте скiльки часу вам потрiбно на дорогу (потім зробите поправку на годину пік або ремонтні роботи, якщо такi є). Якщо машини немає – Navigo вам на допомогу. Я вже писала про сайт, який допомагає вам планувати подорож на міському транспорті.
Наступне питання «Що вдягнути»? Це не лише одвічна жіноча проблема. Це частина ритуалу під назвою «хочу отримати роботу». Наші люди зазвичай одягаються на інтерв'ю, як на весілля. Парадний костюм, жилет, краватка, нашi пані-красунi— у вечірній сукні та у золоті з голови до ніг, які, до речі, на Лабутенах. А в деякі організації (наприклад, в медичну лабораторію) у цих лабутенах можуть просто не впустити. Safety first! Тобто існує дрес-код, якого потрібно дотримуватися. У лабораторію слід одягати штани, а не спідницю. Взуття має бути закрите (ніяких босоніжок). Каблук низький, стійкий. Це – правила техніки безпеки. Звичайно, інтерв'ю будуть проводити не в самій лабораторії, а в офісі. Туди можна й у спідниці. Але якщо ви одразу продемонструєте, що знаєте правила і готові їм слідувати – то це великий плюс, який ви заробите, ще й «Здрасьте» не сказавши.
Для чоловіків, як правило, піджак я б рекомендувала. Краватка ... для простого робітника заводу виглядатиме зухвало, а ось для менеджера середньої планки - саме те. Сорочка краще однотонна. Причому, чим вища позиція, тiм світліша сорочка. Виняток – співробітники банку. У деяких банках біла випрасувана сорочка - просто робоча уніформа незалежно від посади.
Прикраси для жінок. Знову – питання безпеки. Ці ланцюжки, браслети, кільця завжди за щось чіпляються, створюючи аварійну ситуацію. Якщо ви працюєте з людьми (наприклад, доглядаєте дітей або літніх людей) або де-небудь на кухні, в ресторані, то руки мити доведеться сто п'ятдесят разів на день. Кільця при цьому бажано знімати ... потім одягати ... потім забула, втратила, засмутилася ... Загалом, то краще в гості вбиратися, ніж на роботу.
Є, звісно, і винятки. Якщо ви власник заповітного кільця інженера або, хоча б, технолога, то на інтерв'ю це кільце має бути одягнене обов'язково. Як його правильно носити - ви, звичайно, знаєте:) Втім, ви, найімовірніше, подібні пости не читаєте.
А ті, кому раптом, стало цікаво, що це за кільця такі — поставте плюсик у коментах. Правило те саме, що і під першим постом – буде 30 плюсів – почну писати пост «Як стати інженером у Канаді»
Далі, коли ви вирішили собі питання транспорту та одягу, починається безпосередньо підготовка до самого інтерв'ю. Я не рекомендую приходити на інтерв'ю с порожніми руками. Якась недорога папочка, в якій лежить копія резюме, чистий аркуш паперу та ручка (раптом, потрібно буде щось записати?). Якщо немає папочки, то вiзьмить хоч просто прозорий файлик с резюме, на крайній випадок. По-перше, видно, що ви готувалися, по-друге, є чим руки зайняти, а то будете їх у кишені заштовхувати від хвилювання. Сумочка чи портфель також «працюють». Пляшечку з водою туди покладіть, перед інтерв'ю зробіть кілька ковтків. Вам, можливо, доведеться багато говорити, горло від хвилювання сохне, не просити ж у них склянку води. Ну, серветка там якась, носик витерти. Духи - за борт! Багато робочих місць, особливо будь-які медичні, мають суворі правила, що забороняють різкі запахи. Якими б приємними вони нам не здавались. Навіть дезодорант краще використовувати без запаху.
Я говорю про реальне інтерв'ю — віч-на-віч. Однак, пандемія вносить зміни і багато інтерв'ю зараз проводяться в режимі он-лайн з використанням зуму, тимс або скайпу. Пляшечка або склянка з водою вам і там не завадять. Нехай поряд стоять. Якщо при інтерв'ю за допомогою комп'ютера вам не видно особи співрозмовника (може бути просто аватарка), то рекомендую поставити поряд з монітором фотографію друга або невелике дзеркало і говорити, дивлячись у власне відображення. Йдеться більш природно. Не забуваймо іноді собі посміхатися. Голос стає добрішим і розслабленішим. Люди це відчують, навидь якщо вас не бачать, повірте мені.
Ще раз нагадую, я не специалист з HR. Я не професіонал з підготовки до інтерв'ю для прийому на роботу. Мої поради - мій особистий досвід, не більше. Професiонали знають ще більше трюків.
Про професіоналів. Якщо ви плануєте продовжити свою професійну кар'єру в Канаді, то у вашій папочцi, звичайно, мають лежати: диплом, професійні сертифікати, будь-які інші документи, що підтверджують вашу кваліфікацію. Непогано мати фотку з вашої колишньої роботи. Типу, а це я на своєму робочому місці. Або — а це наш дружний колектив, у якому я працював останні п'ять (десять, п'ятнадцять) років. Обережно — фотографії з корпоративів не показуем
Усі документи мають бути перекладені англійською. Якщо є нотаріально завірені копії – чудово! Нема - самі переведіть. Канадці, здебільшого, українською не читають. До диплому дуже бажано мати виписку прослуханих курсів із зазначенням годин по кожному вивченому предмету. Якщо є підтвердження вашого диплома канадською організацією – візьміть обов'язково. Ще раз повторю виразно – мають бути й оригінали та копії (або переклади).
Ось ще до питання про професіоналізм. Для роботи з дітьми, літніми людьми, в ресторанах тощо часто потрібний First Aid сертифікат (це вказується в оголошенні про роботу, як правило). У більшості випадків вас можуть взяти на роботу і без цього сертифіката, якщо ви заявите про свою готовність цей сертифікат отримати. Більше того, роботодавець сам сплатить цей курс. Але, з іншого боку, це одно-дводенний курс (залежно від необхідного рівня), який можна отримати в кількох організаціях міста. Курс коштує від 50 до 120 дол, приблизно (знову ж таки, залежно від рівня). Докладніше можна подивитися тут:
https://www.firstaidtrainingcentre.ca/
Це не реклама, а просто інформація. Я особисто, недавно обновлювала свій сертифікат (він дійсний три роки) у зовсім іншій організації.
Я просто до чого це? Якщо у вас є вільний час, хоча б середній рівень англійської і трохи вільних грошей, то чим вдома сидіти, може варто отримати сертифікат, який вам нагоді при прийомі на роботу?
Тепер, коли ви зібрали всі документи, починаємо підготовку до самого інтерв'ю.
Ось, чесно кажучи, не знаю, чи можна запитати у людини, яка запрошує вас на інтерв'ю про те, якого плану буде інтерв'ю Professional чи Behavioural? Краще готуватися і до того, і до іншого.
Взагалі, коли я тільки-но починала пошук своєї першої роботи в Канаді, то звернулася в одну контору, яка голосно оголошувала про те, що допомагає всім новоприбулим влаштуватися на роботу. Після кількох хвилин спілкування мені було запропоновано пройти 5-місячні курси з написання резюме та проходження інтерв'ю. П'ять місяців, повний робочий день! Я не скористалася їхніми послугами, тому що вони не змогли відповісти на найпростіше питання «А хто годуватиме моїх дітей весь цей час?»
Це я знову до чого? Так, до того, що тема – безмежна! Запитань - нескінченна безліч. Відповідей - удвічі більше (на кожне питання, як мінімум, буде дві протилежні відповіді).
Ми не лізтимемо у всі ці глубини. Ми спробуємо говорити про прості речі. Просто, коли готуетесь до інтерв'ю, подивіться в інтернеті, почитайте поради, ну, типу «10 найпопулярніших питань», «20 найпоширеніших помилок», «30 хвилин інтерв'ю-це нормально», ну і всяку таку нісенітницю...Я б особисто далі 10 питань, дивитися не стала б
А ось про самі питання — у наступному пості.
Простые вещи -10.
Доброго всем дня.
Сегодня мы попробуем обсудить некоторые моменты интервью для получения работы. Конечно, мне кажется, что сначала было бы более естественным поговорить о резюме, но большинство народу проголосовало именно за Job Interview. Так что это и станет нашей темой.
Job Interview — часть первая.
Каждая фирма придерживается собственного протокола проведения интервью, но, все же, по большому счету, все интервью можно разделить на две большие группы- технические (профессиональные) и поведенческие (психологические). Хотя, допускается и смешанный тип. На смешанных интервью будет сидеть, как минимум, два человека: один специалист по вашему профилю, а второй-представитель HR, который и будет задавать поведенческие (они же психологические или ситуационные) вопросы.
Наверное, прежде чем начинать обсуждение, я должна предупредить, что этот пост вряд ли пригодится молодым, энергичным, продвинутым, особенно, если у них есть опыт работы в Европейских странах. Думаю, что основные принципы Job Interview (я дальше буду просто писать «Интервью», ладно?) во всех странах примерно одинаковые. Хотя, кто знает, вот тут народ фотографии к резюме прикрепляет...Боюсь, что в отделе кадров, получив такое резюме, в обморок падают. Это же категорически против правил!!! Может, и с интервью все не так просто…
Второй случай, когда не стоит напрягаться чтением этого поста, это когда вас за ручку приводят на уже готовое рабочее место. Ну, мало ли, вдруг у вас дядя — владелец фирмы и ему позарез нужен племянник на менеджерскую позицию. Причём, желательно без знания английского.
Все остальные, я надеюсь, найдут здесь что-то для себя полезное.
Ваша подготовка к интервью начнётся с телефонного звонка или электронного письма, в котором вас пригласят на интервью. Письмо - оптимальный вариант, сразу понятно-когда, куда и к кому. А вот с телефонным звонком несколько сложнее...Возможно, вы уже несколько недель рассылаете свои резюме в самые различные конторы. Первый совет - заведите блокнот или экселевскую таблицу и записывайте - когда, куда и на какую позицию вы подавались. Если с кем-то говорили лично или по телефону - обязательно записывайте имена. А то вариант «Мне тут девушка одна сказала...ну, блондинка такая...» звучит, мягко говоря, не профессионально.
Сохраняйте описание позиций, на которые подавались. Объявления появляются и исчезают, а потом пойди вспомни что именно они там писали…
Почему я говорю о позициях во множественном числе? Потому что, вам должно очень сильно повезти, чтобы вы подали одно резюме, и оно сразу «сработало». Это не невозможно, я знаю людей, которые именно так и нашли работу. Но это - скорее исключение из правила. Правило же звучит примерно так «Только одно из 20 резюме приводит к интервью. Только одно интервью из пяти приводит к получению работы». Этого правила вы нигде не найдёте, я его сама придумала, но эту статистику мне называли канадские друзья.
Конечно, сейчас несколько другая ситуация (вы это будете частенько слышать в виде фразы «Такого ещё не было»). Такого ещё не было, чтобы столько людей сразу приехало с Украины. Такого ещё не было, что бы украинская комьюнити так дружно помогала новоприбывшим. Такого ещё не было, что бы кому-то оплачивали перелёт, проживание и питание. Такого ещё не было, что бы открывали позиции специально для новоприбывших и многое - многое другое. Возможно, и было, но не на нашей памяти. То есть, вы все в несколько привилегированном положении, относительно тех, кто прибыл раньше. И вы столкнётесь и с негативным моментом. Кое - кто откажет вам в помощи, просто потому что: «Нам так никто не помогал. Почему мы должны?» Постарайтесь понять этих людей и берегите свои нервы. Здесь не всегда мёдом намазано.
Если вам помогли с найти работу - я за вас рада. Если не помогли - пробиваемся сами!
Итак, вам позвонили. Вы не запутались в своих записях и разобрались на какую позицию. Вы спросили (и записали) имя того, кто вам звонил. Вы уточнили, где, куда, когда. Вы поблагодарили (если было электронное письмо, то отправили вежливое подтверждение, что будете рады встрече, которая произойдёт (дата интервью).
Как правило, для подготовки у вас будет несколько дней. Иногда -целая неделя, но, скорее всего дня три-четыре. Не бойтесь, никто не скажет «Приходите завтра». Теоретически, такое может быть, если работодатель просто решил с вами познакомится, потому что уже фактически решил, что вас берет и интервью — чистая условность. Независимо от того, сколько у вас времени, ещё до интервью вам необходимо решить несколько вопросов. Первое-выясните как и куда добираться. Учитывайте тот факт, что на интервью принято приходить за 15 мин до назначенного срока. Если есть машина - можете даже проехаться вечерком, посмотреть на здание, поискать парковку. Засеките время в пути (потом сделаете поправку на час пик или ремонтные работы, если таковые имеются). Если машины нет - Navigo вам в помощь. Я уже писала о сайте, который помогает вам планировать поездку на городском транспорте.
Следующий вопрос «Что надеть»? Это не только извечная женская проблема. Это — часть ритуала под названием «хочу получить работу». Наши люди, как правило, одеваются на интервью, как на свадьбу. Парадный костюм, жилет, галстук, дамы — в вечернем платье и в золоте с головы до ног, которые, кстати, на Лабутенах. А в некоторые организации (например, в лабораторию) в этих Лабутенах могут просто не впустить. Safety first! То есть, существует дресс-код, который нужно соблюдать. В лабораторию нужно надевать брюки, а не юбку. Обувь должна быть закрытая (никаких босоножек). Каблук низкий, устойчивый. Это - правила техники безопасности. Конечно, интервью будут проводить не в самой лаборатории, а в офисе. Туда можно и в юбке. Но если вы сразу продемонстрируете, что знаете правила и готовы им следовать - то это большой плюс, который вы заработаете, ещё и «Здрасьте» не сказав.
Для мужчин, в большинстве случаев, пиджак я бы рекомендовала. Галстук...для рабочего будет смотреться вызывающе, а вот для менеджера среднего звена — самое то. Рубашка лучше однотонная. Причём, чем выше позиция, тем светлее рубашка. Исключение - сотрудники банка. В некоторых банках белоснежная выглаженная рубашка — просто рабочая униформа независимо от занимаемой должности.
Украшения для дам. Снова - вопрос безопасности. Эти цепочки, браслеты, колечки вечно за что-то цепляются, создавая аварийную ситуацию. Если вы работаете с людьми (например, ухаживаете за детьми или пожилыми) или где-нибудь на кухне, в ресторане, то руки мыть придётся сто пятьдесят раз за день. Кольца при этом желательно снимать...потом надевать...потом забыла, потеряла, расстроилась...В общем, лучше в гости наряжаться, чем на работу…
Есть, конечно, и исключения. Если вы — владелец заветного кольца инженера или, хотя бы, технолога, то на интервью это кольцо должно быть надето обязательно. Как его правильно носить - вы, конечно, знаете. Впрочем, вы, вероятнее всего, подобные посты не читаете.
А те, кому вдруг, стало любопытно, что же это за кольца такие — поставьте плюсик в комментах. Правило то же, что и под первым постом — будет 30 плюсов - начну писать пост «Как стать инженером в Канаде»
Далее, когда вы решили для себя вопросы транспорта и одежды, начинается непосредственно подготовка к самому интервью. Я не рекомендую приходить на интервью с пустыми руками. Какая-нибудь недорогая папочка, в которой лежит копия резюме, чистый лист бумаги и ручка (вдруг, потребуется что-то записать?), даже просто прозрачный файлик, на крайний случай, если нет папочки. Во-первых, видно, что вы готовились, во-вторых, есть чем руки занять, а то будете их в карманы заталкивать, от волнения. Сумочка или портфель тоже работают. Бутылочку с водой туда положите, перед интервью сделайте несколько глотков. Вам, возможно, придётся много говорить, горло от волнения сохнет, не просить же у них стакан воды. Ну, салфеточка там какая-нибудь, носик вытереть. Духи — за борт! Многие рабочие места, особенно всякие медицинские, имеют строгие правила, запрещающие резкие запахи. Какими бы приятными они нам не казались. Даже дезодорант лучше использовать без запаха.
Я говорю о реальном интервью — лицом к лицу. Однако, пандемия вносит изменения и многие интервью сейчас проводятся в режиме он-лайн, с использованием зума, тимс или скайпа. Бутылочка или стакан с водой вам и там не помешают. Пусть рядышком стоят. Если при интервью с помощью компьютера вам не видно лица собеседника, то можете поставить рядом с монитором фотографию друга или небольшое зеркало и говорить, глядя в собственное отражение. Речь будет более естественной. Не забываем иногда себе улыбаться. Голос становится добрее и расслабленнее. Люди это почувствуют, поверьте мне.
Ещё раз напоминаю, я — не специалист из HR. Я — не профессионал по подготовке к интервью для приёма на работе. Мои советы — мой личный опыт, не более того. Профессионалы знают гораздо больше трюков.
О профессионалах. Если вы планируете продолжить свою профессиональную карьеру в Канаде, то в вашей папочке, естественно, должны будут лежать диплом, профессиональные сертификаты, любые другие документы, подтверждающие вашу квалификацию. Неплохо бы иметь фотку с вашей бывшей работы. Типа, а это я на своём рабочем месте. Или — а это наш дружный коллектив, в котором я работал последние пять (десять, пятнадцать) лет. Осторожно — фотографии с корпоративов «не канают».
Все документы должны быть переведены на английский. Если есть нотариально заверенные копии - отлично! Нету - сами переведите. Канадцы, в большинстве своём, по-украински не читают. К диплому очень желательно иметь выписку прослушанных курсов с указанием часов по каждому изученному предмету. Если есть подтверждение вашего диплома канадской организацией - возьмите обязательно. Ещё раз повторю внятно - должны быть и оригиналы, и копии (или переводы).
Вот ещё к вопросу о профессионализме. Для работы с детьми, пожилыми людьми, в ресторанах и т. п. часто требуется First Aid сертификат (это указывается в объявлении о работе, как правило). В большинстве случаев, вас могут взять на работу и без этого сертификата, если вы заявите о своей готовности этот сертификат получить. Более того, работодатель сам оплатит этот курс. Но, с другой стороны, это одно-двухдневный курс (в зависимости от требуемого уровня), который легко можно получить в нескольких организациях города. Курс стоит от 50 до 120 долл, примерно (опять же, в зависимости от уровня). Подробнее можно посмотреть здесь:
https://www.firstaidtrainingcentre.ca/
Это не реклама, просто для информации. Я лично, не так давно обновляла свой сертификат (он действителен три года) в совсем другой организации.
Я, просто, к чему это? Если у вас есть свободное время, хотя бы средний уровень английского и немного свободных денежек, то чем дома сидеть, может стоит получить сертификат, который вам заведомо пригодится при приёме на работу?
Теперь, когда вы собрали все документы, начинаем непосредственно подготовку к самому интервью.
Вот, честно говоря, не знаю, можно ли спросить у человека, приглашающего вас на интервью о том, какого плана будет интервью Professional или Behavioural? Лучше готовится и к тому, и к другому.
Вообще, когда я только начинала поиск своей первой работы в Канаде, обратилась в одну контору, которая громко объявляла о том, что помогает всем новоприбывшим устроится на работу. После нескольких минут общения мне было предложено пройти 5-месячные курсы по написанию резюме и прохождения интервью. Пять месяцев, полный рабочий день! Я не воспользовалась их услугами, потому что они не смогли ответить на самый элементарный вопрос «А кто будет кормить моих детей все это время?»
Это я опять к чему? Да, к тому, что тема - безграничная! Вопросов-бесконечное множество. Ответов - вдвое больше (на каждый вопрос, как минимум, два противоположных ответа).
Мы не будем лезть во все эти дебри. Мы попытаемся говорить о простых вещах. Просто, при подготовке к интервью, посмотрите в интернете, почитайте советы, ну, типа «10 самых популярных вопросов», «20 самых распространённых ошибок», «30 минут интервью — это нормально», ну и всякую такую чушь... Я бы лично далее 10 вопросов, смотреть не стала бы.
А вот о самих вопросах — в следующем посте.
https://www.facebook.com/hashtag/КанадаПростіРечі
Commenti